Останнім часом у великих компаніях зʼявляється новий термін — digital doppelganger, або простіше — цифровий двійник працівника.
Звучить як щось із майбутнього. А чи з майбутнього?
-
78–88% організацій у світі вже використовують AI в операціях або бізнес-функціях (маркетинг, підтримка, ІТ, аналітика та ін.), а не лише як експеримент.
-
Більше 50% працівників у світі регулярно користуються AI у своїй роботі — щотижня або частіше (супровід рішень, пошук відповідей, створення контенту).
- При цьому у великому огляді майже 75% компаній планують або вже інтегрують AI у стратегію зростання й автоматизації до 2027 року.
Це дані з глобальних опитувань, які охоплюють і Північну Америку, і Західну Європу, і частково APAC-ринок. Там AI не просто присутній — він вже активно впливає на способи роботи.
Але повернімося до “Digital doppelganger”, що означає цей термін.
Суть проста:
AI навчають на роботі найсильніших співробітників. Не лише на документах чи результатах, а на тому, як людина думає, приймає рішення, спілкується з клієнтами, вирішує складні задачі.
- Продажники “вчать” систему вести переговори.
- Інженери — писати код.
- Менеджери — приймати управлінські рішення.
Так компанії створюють цифрові моделі своїх топ-перформерів, щоб масштабувати їхню експертизу. Фактично бізнес отримує можливість “розмножити” найкращих людей.
І тут починається найцікавіше.
Разом із роботою компанії отримують спосіб мислення, управлінські рішення, стиль комунікації, професійні звички — усе те, що формує експертизу людини. Частина цієї експертизи залишається в системах і може працювати далі вже без конкретної особи.
Саме тому у світі починають зʼявлятися нові питання: хто володіє цими даними, чи має працівник право обмежити використання своєї “цифрової копії” після звільнення, чи повинна компанія компенсувати використання накопиченого досвіду, і як усе це фіксувати в контрактах.
Для HR це означає суттєвий зсув фокусу. Питання утримання талантів усе більше переходить із площини зарплат у площину довіри. Люди починають уважніше дивитися, як компанія поводиться з їхніми знаннями, де проходить межа між партнерством і використанням, і чи справді в них бачать цінність, а не просто джерело даних.
У підсумку все зводиться до дуже простого: люди залишаються найдорожчим активом будь-якої компанії. І зрештою в реальності бізнес тримається не на процесах і не на алгоритмах. Він тримається на людях.
І ми просто нагадуємо: подбати про свою команду можна і через медичне страхування. Це важлива підтримка, коли хтось захворів, доступ до медицини без зайвого стресу. І людина відчуває, що компанія про неї подбала.
