Верховна Рада ухвалила закон України “Про страхування” №5153, який суттєво змінює правила роботи на страховому ринку України.
Закон України “Про страхування” №5153
Закон містить у новій редакції чинний застарілий профільний закон та містить норми про діяльність страховиків та норми, що стосуються договорів страхування, посередників та взаємодії із споживачами страхових продуктів.
Закон:
- враховує ключові вимоги законодавства Європейського Союзу,
- зважає на принципи Міжнародної асоціації органів страхового нагляду (IAIS).
Документ також передбачає надання страховикам перехідного періоду у два роки для приведення своєї діяльності у відповідність до закону.
Ліцензування страховиків
Закон виділяє 23 класи страхування, а саме:
- в межах life-страхування – 5 класів страхування,
- в межах non-life страхування – 18 класів страхування.
У міжнародній практиці ліцензування відбувається за класами страхування, а не за видами. Новий закон дозволить регулятору, НБУ, також перейти до ліцензування за класами страхування.
Наприклад, страхова компанія, яка отримає ліцензію на страхування за класами ризикового non-life страхування, не зможе здійснювати страхування життя (life страхування), і навпаки.
При цьому новий закон передбачає і можливість зміни обсягу ліцензії:
- додавати додаткові класи (ризики в межах класів) страхування до вже існуючих у страховика;
- поєднувати діяльність по вхідному перестрахуванню з прямим страхуванням;
- звузити обсяг власної ліцензії.
Як зміняться вимоги до входу страховика на ринок?
Законопроєкт пропонує посилити стандарти ліцензування компаній, сформувати ефективну систему управління і забезпечити прозорість структур власності страхового ринку.
1. Страховики повинні розкрити всю інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників страхової компанії.
Вони повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий та майновий стан. НБУ буде здійснювати обов’язкове узгодження власників істотної участі в страхових компаніях.
2. При реєстрації страховики повинні надати плани діяльності на три роки.
НБУ також узгоджуватиме призначення на посади керівників страхової компанії та осіб, відповідальних за ключові функції компанії.
3. Закон встановлює диференційовані підходи до розміру статутного капіталу страховиків:
- 32 млн грн для страховиків non-life
- 48 млн грн для компаній зі страхування життя, страховиків відповідальності, кредитів, поручительства і з перестрахування.
Вимоги до виходу компанії зі страхового ринку
Перш за все механізм виведення страховика з ринку спрямований на захист прав споживачів страхових послуг і забезпечення максимально можливого обсягу виконання страховою компанією своїх зобов’язань перед клієнтами і кредиторами.
Вихід з ринку може бути добровільним і примусовим, за призначенням регулятора.
Закон визначає підстави для віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та відкликання ліцензії. Також можливе введення тимчасової адміністрації в страхову компанію.
Диференційований підхід до платоспроможності страховиків
Закон встановлює диференційований підхід до вимог до платоспроможності:
- Solvency I (спрощена)
- Solvency II (базовий).
Страховик повинен виконувати вимогу мінімального капіталу (Minimum Capital Requirements, MCR) і капіталу платоспроможності (Solvency Capital Requirements, SCR).
Мінімальний капітал (MCR) розраховується таким чином, щоб забезпечити покриття несподіваних збитків від ризиків, які приймає на себе страховик, протягом наступних 12 місяців з огляду на ймовірність їх настання.
Якщо порівняти з вимогами до MCR, вимоги до капіталу платоспроможності (SCR) розраховуються, виходячи з припущення про вищі ймовірності реалізації ризиків страховика.
Ризик-орієнтований підхід при регулюванні і нагляді за страховиками
Регулювання і нагляд за страховими компаніями за ризик-орієнтованим підходом.
В основі реалізації закладено такі принципи:
- принцип пропорційності
- принцип перспективного погляду
- принцип раннього виявлення та вчасного реагування
- принцип професійного судження
- принцип правової визначеності
Для цього в законопроєкті передбачені різні варіанти наглядових дій Національного банку:
- коригувальні заходи
- заходи раннього втручання
- заходи впливу, які можуть застосовуватися на різних етапах і в різних випадках порушень страховиками вимог законодавства,
- зокрема з метою відновлення фінансового стану страховика.
Регулювання діяльності страхових посередників
У законі встановлюються нові вимоги до страхових посередників (брокерів і агентів).
Мета НБУ – підвищення захисту інтересів страхувальників і застрахованих осіб. Для цього в законопроєкті встановлені окремі вимоги щодо вдосконалення регулювання діяльності страхових посередників:
- вводиться процедура обов’язкової реєстрації страхових посередників в єдиному Реєстрі;
- встановлюються вимоги до навчання і підтримання належного рівня професійних знань і компетентності страхових посередників, контроль за бездоганною діловою репутацією і дотриманням стандартів ринкової поведінки, запобіганням будь-яких конфліктів інтересів;
- розширення переліку інформації, яку страхові посередники зобов’язані розкривати клієнтам до і в процесі укладання договору страхування;
- вводяться окремі поточні рахунки із спеціальним режимом до страхових посередників, які отримують страхові премії від клієнтів, для безпеки цих коштів та інше.
Вимоги до договорів страхування та продажу страхових продуктів
Що стосується договорів, закон передбачає обов’язкове розкриття відомостей:
- про умови договору страхування
- про розмір страхової премії
- про коректну дату або періоди, коли премія підлягає сплаті, та наслідки, якщо вона оплачена з затримкою або взагалі не оплачена
- розкриття вартості страхового продукту
- обов’язкове розкриття розміру комісії посереднику або брокеру.
