Стрес чи емоційне вигорання?

21 September 2020
Стрес чи емоційне вигорання?

2020 триває, а ми продовжуємо отримувати величезну кількість інформації і новин щодня. Цього року у багатьох відбулися трансформації і переломи. Пандемія посилила інтерес до теми ментального й емоційного здоров’я. Багато компаній намагаються знайти способи, щоб підтримати своїх співробітників в період змін.

Вимушена самоізоляція, карантин, зміни, тиск і перенапруження на роботі, почуття тривоги за своє здоров’я і здоров’я близьких. Все це веде до стресу, а надалі може привести і до емоційного вигорання.

У цій статті розберемося:

  • що таке хронічний стрес?
  • що означає емоційне вигорання?
  • чим вони відрізняються?
  • як запобігти і як впоратися зі стресом і вигоранням?

Що таке хронічний стрес?

Стрес — це стан організму, при якому задіяні всі його резерви. Стрес може бути викликаний як негативними факторами, так і позитивними — наприклад, творчим піднесенням.

При стресі миттєво виникає тілесне і психічне напруження, яке провокує негативні емоції, перш за все страх і тривогу.

Коли ми довго перебуваємо в стані стресу, організм змушений довго жити в постійній напрузі. Це веде до того, що зношується серцево-судинна система, знижується імунний захист, порушується нормальна гормональна регуляція організму, виникають проблеми зі сном.

Хронічний може тривати днями, місяцями і навіть роками, в цей час кортизол постійно знаходиться на високому рівні, людини долають безпричинні страхи і тривоги.

Позбувшись хронічного стресу, ви зможете поліпшити настрій і самопочуття, налагодити режим сну і харчування.

 

Що означає емоційне вигорання?

Вигорання – це стан емоційного виснаження. Його викликає тривалий стрес.

Термін професійного вигорання ввів в психологію американський психіатр Герберт Фрейденбергер в 1974 році. В ті роки у нього була приватна практика в Нью Йорку в Верхньому Іст-Сайді. Багато його клієнтів були успішними людьми. При цьому вони страждали від байдужості і ненависті до своєї роботи.

Він порівнював стан «вигорілого» людини зі згорілим будинком.

Основними ознаками вигорання вважають відчуття втоми, змученість, зниження продуктивності і цинізм по відношенню до своєї справи та оточуючих.

На думку відомого психолога Віктора Бойка, «емоційне вигорання, це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи».

Це не просто психічний стан, а хвороба, яка впливає на весь організм.

 

Чим відрізняється хронічний стрес від емоційного вигорання?

Стрес виникає в результаті перенапруження.

Емоційне вигорання – це захисна реакція організму. Реакція змушує нас дозувати й економно витрачати свої енергетичні «емоційні» ресурси.

Якщо при стресі ми відчуваємо надмірні емоції, то при вигоранні, емоції найчастіше притупляються. Перш за все уражається мотивація людини. А стрес завдає удар по фізичному стану, фізичній енергії.

 

Профілактика хронічного стресу

Головне – не запускати негативні стани і відстежувати позитивні зміни.

Дихайте, гуляйте, слухайте музику. Приділяйте менше уваги дрібним неприємностям. Активно впроваджуйте в свою повсякденність принципи позитивного мислення. Спіть по сім-вісім годин на добу, більше рухайтеся, почніть медитувати і займатися спортом. Дотримуйтесь принципів здорового харчування.

Лікування хронічного стресу має бути тривалим і комплексним. Обов’язкова консультація з кваліфікованим психотерапевтом, психоневрологом або психіатром. Комплексний підхід допоможе не тільки зняти напругу і зменшити наслідки стресу, а й поліпшити якість життя в цілому. Будь-яка лікарська терапія повинна бути під контролем лікаря.

 

Як запобігти? Як впоратися з вигоранням?

Будьте добрішими до себе і об’єктивнішими до своїх можливостей.

Не намагайтеся досягти всього і відразу.

Якщо ви зіткнулися з синдромом вигорання, перш за все, потрібно взяти паузу: коротку або тривалу відпустку.

Постарайтеся виявити фактори, які заводять в безвихідь і викликають найбільше стресу. Можливо, варто боротися з синдромом самозванця або перфекціонізмом.

Також можуть допомогти групи підтримки, тренінги і психотерапія.

Перерозподіляйте обов’язки. Організуйте робочий процес.

Слідкуйте за work-life balance.

Обов’язково виділіть час на улюблені заняття.

Розподіляйте і розраховуйте свої навантаження свідомо. Враховуйте свої можливості. Не забувайте стежити за інформаційної гігієною. І обов’язково спостерігайте за своїм станом.