2020 триває, а ми продовжуємо отримувати величезну кількість інформації і новин щодня. Цього року у багатьох відбулися трансформації і переломи. Пандемія посилила інтерес до теми ментального й емоційного здоров’я. Багато компаній намагаються знайти способи, щоб підтримати своїх співробітників в період змін.
Вимушена самоізоляція, карантин, зміни, тиск і перенапруження на роботі, почуття тривоги за своє здоров’я і здоров’я близьких. Все це веде до стресу, а надалі може привести і до емоційного вигорання.
У цій статті розберемося:
- що таке хронічний стрес?
- що означає емоційне вигорання?
- чим вони відрізняються?
- як запобігти і як впоратися зі стресом і вигоранням?
Що таке хронічний стрес?
Стрес — це стан організму, при якому задіяні всі його резерви. Стрес може бути викликаний як негативними факторами, так і позитивними — наприклад, творчим піднесенням.
При стресі миттєво виникає тілесне і психічне напруження, яке провокує негативні емоції, перш за все страх і тривогу.
Коли ми довго перебуваємо в стані стресу, організм змушений довго жити в постійній напрузі. Це веде до того, що зношується серцево-судинна система, знижується імунний захист, порушується нормальна гормональна регуляція організму, виникають проблеми зі сном.
Хронічний може тривати днями, місяцями і навіть роками, в цей час кортизол постійно знаходиться на високому рівні, людини долають безпричинні страхи і тривоги.
Позбувшись хронічного стресу, ви зможете поліпшити настрій і самопочуття, налагодити режим сну і харчування.
Що означає емоційне вигорання?
Вигорання – це стан емоційного виснаження. Його викликає тривалий стрес.
Термін професійного вигорання ввів в психологію американський психіатр Герберт Фрейденбергер в 1974 році. В ті роки у нього була приватна практика в Нью Йорку в Верхньому Іст-Сайді. Багато його клієнтів були успішними людьми. При цьому вони страждали від байдужості і ненависті до своєї роботи.
Він порівнював стан «вигорілого» людини зі згорілим будинком.
Основними ознаками вигорання вважають відчуття втоми, змученість, зниження продуктивності і цинізм по відношенню до своєї справи та оточуючих.
На думку відомого психолога Віктора Бойка, «емоційне вигорання, це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи».
Це не просто психічний стан, а хвороба, яка впливає на весь організм.
Чим відрізняється хронічний стрес від емоційного вигорання?
Стрес виникає в результаті перенапруження.
Емоційне вигорання – це захисна реакція організму. Реакція змушує нас дозувати й економно витрачати свої енергетичні «емоційні» ресурси.
Якщо при стресі ми відчуваємо надмірні емоції, то при вигоранні, емоції найчастіше притупляються. Перш за все уражається мотивація людини. А стрес завдає удар по фізичному стану, фізичній енергії.
Профілактика хронічного стресу
Головне – не запускати негативні стани і відстежувати позитивні зміни.
Дихайте, гуляйте, слухайте музику. Приділяйте менше уваги дрібним неприємностям. Активно впроваджуйте в свою повсякденність принципи позитивного мислення. Спіть по сім-вісім годин на добу, більше рухайтеся, почніть медитувати і займатися спортом. Дотримуйтесь принципів здорового харчування.
Лікування хронічного стресу має бути тривалим і комплексним. Обов’язкова консультація з кваліфікованим психотерапевтом, психоневрологом або психіатром. Комплексний підхід допоможе не тільки зняти напругу і зменшити наслідки стресу, а й поліпшити якість життя в цілому. Будь-яка лікарська терапія повинна бути під контролем лікаря.
Як запобігти? Як впоратися з вигоранням?
Будьте добрішими до себе і об’єктивнішими до своїх можливостей.
Не намагайтеся досягти всього і відразу.
Якщо ви зіткнулися з синдромом вигорання, перш за все, потрібно взяти паузу: коротку або тривалу відпустку.
Постарайтеся виявити фактори, які заводять в безвихідь і викликають найбільше стресу. Можливо, варто боротися з синдромом самозванця або перфекціонізмом.
Також можуть допомогти групи підтримки, тренінги і психотерапія.
Перерозподіляйте обов’язки. Організуйте робочий процес.
Слідкуйте за work-life balance.
Обов’язково виділіть час на улюблені заняття.
Розподіляйте і розраховуйте свої навантаження свідомо. Враховуйте свої можливості. Не забувайте стежити за інформаційної гігієною. І обов’язково спостерігайте за своїм станом.