Великий піст триває 7 тижнів. На цей час потрібно відмовитися від будь-якої їжі тваринного походження. М’ясо та молочні продукти необхідно замінити вегетаріанськими стравами.
Для збереження працездатності і гарного настрою важливо правильно оцінити стан свого здоров’я і вибрати раціон харчування, що не позначиться негативно на самопочутті людини.
Порада досвідченого лікаря не буде зайвою – своєчасна консультація лікаря допоможе виявити можливі перешкоди для посту і підібрати раціон, який забезпечить організм енергією, необхідними вітамінами і мікроелементами, і збереже душевне і тілесне здоров’я.
Для кого піст не принесе користі?
Важливо розуміти, що піст – це сувора зміна раціону, звичного для більшості сучасників, при якому організм не зможе отримати певні речовини, що може бути небезпечним для окремих людей.
Лікарі та представники Церкви вважають, що від посту краще відмовитися:
- Дітям у віці до 16 років – для зростаючого організму недостатнє надходження певних речовин, які містяться тільки в їжі тваринного походження, може спровокувати захворювання (особливо чутливі до таких патологій діти, у яких діагностовано різні діатези);
- Вагітним жінкам і жінкам, що годують – жіночий організм здатний забезпечити дитину потрібними продуктами тільки при повноцінному раціоні;
- Тяжкохворим – піст “дозволяється” (скасовується) для людини, якій доводиться боротися з важкими інфекціями, новоутвореннями;
- Людям, які працюють на небезпечних виробництвах і виконують важку фізичну роботу, адже ресурси організму не нескінченні, а потрібні для людини речовини не завжди можуть синтезуватися (накопичуватися) і повинні надходити ззовні;
- Мандрівникам – в дорозі не завжди можна забезпечити людину безпечним харчуванням, особливо при різкій зміні звичного клімату.
- Для пацієнтів, які страждають на хронічні захворювання, піст можливий, але він не буде таким суворим – можуть дозволятися часті прийоми їжі (4-5 разів на день), а також вживання у невеликій кількості молочних страв і яєць .
Як правильно починати піст?
Різка зміна звичного раціону для організму може виявитися непосильним навантаженням, адже травна та інші системи організму не можуть перебудуватися миттєво.
“Раптовий” піст загрожує виникненням або загостренням хронічних патологій шлунково-кишкового тракту – саме в перші два тижні Великого посту припадає пік захворюваності на холецистити, панкреатити та коліти.
Для виключення цих патологій дієтологи рекомендують:
“Входити” в піст поступово – спочатку виключати з раціону м’ясні продукти, а вже потім молочні, недарма перед Великим постом ми святкуємо Масляну, під час якої вже не їдять м’ясо, але вживають в їжу млинці з відповідними начинками і яйця.
Скласти правильне меню, калорійність якого не буде відрізнятися від харчування в інші періоди року.
Зберегти звичний питний режим або трохи збільшити обсяги споживаної рідини – це допоможе організму переварити і засвоїти велику кількість клітковини.
Харчуватися часто, але невеликими порціями – так організму легше засвоювати рослинний білок з вегетаріанських страв.
При приготуванні їжі, особливо в перші дні посту, рекомендують надавати перевагу термічно обробленим стравам (запеченим, приготованим на пару, відварним), адже грубі волокна з сирих продуктів стають додатковим навантаженням на шлунково-кишковий тракт.
Які продукти допоможуть постити?
Для організму важливо отримувати з їжі максимальну кількість корисних речовин:
Вітамін С, який важливий для нормального функціонування імунної та кровотворної системи, у великих кількостях міститься в цитрусових і першій весняній зелені.
Велика кількість вітамінів А, Д і Е, без яких неможлива робота багатьох внутрішніх органів, міститься в рослинних оліях (оливковій, лляній, соняшниковій).
Рослинним білком організм забезпечать бобові продукти (квасоля, соя, сочевиця, горох), а також гриби і різні горіхи.
Завершення посту
Великий піст приводить людину до одного з найбільших християнський свят – Великодня, і з цього дня дозволяється вживання продуктів тваринного походження.
Для безпечного завершення посту важливо також поступово розширювати раціон, починаючи з вживання яєць і молочних продуктів (крашанки і сирна паска).
Через п’ять-сім днів можна вводити в їжу страви з м’яса, віддаючи перевагу спочатку його нежирним сортам (курятина, телятина, індичатина, кролятина), і тільки потім – свинина, яловичина і сало.
