Звіт про фінансову стабільність країни – це ключова публікація Національного банку України. Він інформує про наявні та потенційні ризики, які можуть загрожувати стабільності фінансової системи України.
Наприкінці року для української економіки та фінансової системи реалізувалася низка ризиків: ескалація конфлікту з Росією, різке зростання цін на енергоносії, поширення нового штаму коронавірусу.
Сукупно ці фактори погіршили очікування розвитку економіки та призвели до підвищення премії за ризик інвестування в Україну.
Тож умови залучення фінансування для державного та приватного секторів на зовнішніх ринках погіршилися. З огляду на це, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями залишається передумовою належного управління макроекономічними ризиками.
Водночас економіка має достатній запас міцності для протистояння зазначеним загрозам. Фіскальна політика залишалася стриманою, а дефіцит державного бюджету – помірним, державний борг відносно ВВП надалі скорочується, міжнародні резерви перевищили 90% композитного критерію МВФ, їх достатньо для згладжування можливих коливань на валютному ринку.
Фінансова система у відмінному стані: стійка, добре капіталізована та ліквідна.
Індекс фінансового стресу
Індекс фінансового стресу (ІФС) залишався волатильним. Він відображає виключно поточний стан справ у фінансовому секторі та не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі.
Декомпозиція індексу фінансового стресу
Тенденції зовнішнього середовища
Зростання світової економіки уповільнюється. Нижчі темпи зростання очікуються для країн з ринками, що розвиваються (ЕМ). Зберігаються ризики подальших втрат внаслідок мутацій коронавірусу. Через високу інфляцію центральні банки згортають монетарні стимули, звужується фіскальна підтримка. Очікуване зростання дохідності безризикових активів та потенційне збільшення премії за ризик вимагатиме від ЕМ підвищення дохідності власних інструментів. Новий виклик – різке здорожчання енергоресурсів за одночасної корекції цін на сталь та руду. Ескалація конфлікту з Росією.
Внутрішні умови та ризики
Макроекономічні та фіскальні ризики залишаються помірними. Збереження сприятливих умов торгівлі, збалансований валютний ринок, достатній рівень міжнародних резервів та поміркована фіскальна політика створюють запас міцності для економіки.
Прискорення економіки залежатиме від спроможності нарощувати приватні інвестиції та ризику поширення нових хвиль COVID-19 й запровадження карантинів у зв’язку з все ще слабкою вакцинацією.
Рівень невизначеності наступного року може зрости – у першу чергу в енергетичній сфері та на зовнішніх ринках капіталу.
Продовження співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями дає змогу зберегти доступ до зовнішнього фінансування та сприятиме прискоренню економічного зростання.
У результаті економіка 2022 року зросте на 3,8%.
НБУ наголошує, що для того, щоб забезпечити фінансову стабільність, потрібна злагоджена робота всіх учасниківфінансового ринку: банків, небанківських фінансових установ, Національного банку та інших регуляторів ринку, а також дієва підтримка органів державної влади.
Важливою подією на ринку небанківських фінансових послуг став Закон про страхування. Закон було прийнято 18 листопада 2021 року. Він також вступить у дію через два роки, з 1 січня 2024 року. Для учасників ринку передбачено перехідний період на приведення їхньої діяльності у відповідність до
закону.
